Олег Царьов порушував закони та перетворився на драчуна?

14.06.2013, 06:25:30

Регіонал Олег Царьов значиться штатним "бойовиком" Партії регіонів. Він опиняється в епіцентрі бійок, які регулярно виникають в парламенті. Крім того, цей депутат не приховує своєї любові до радянського минулого. Також відкрито він і за посилення російського впливу на Україну.

Царьов прямо вказує на те, що президентство Януковича спровокувало наплив пристосованців, які видавили з партії вірних соратників. Або про те, що нинішній віце-прем'єр Олександр Вилкул вже веде кампанію по обранню себе прем'єр-міністром.

Царьов виявився серед людей, які після приходу Януковича втратили вплив. Його позбавили контролю над обкомом регіоналів в одній з базових областей - Дніпропетровській. Йому навіть насилу вдалося стати кандидатом від рідної партії в мажоритарному окрузі.

Правда, після обрання до нинішнього парламенту ситуація трохи вирівнялася - Царьов став заступником керівника фракції регіоналів. А під час розмови на дисплеї його телефону висвітилося ім'я нинішнього міністра фінансів Юрія Колобова.

Ще Царьов - один з небагатьох регіоналів, хто відвідує заходи руху "Чесно", покликаного контролювати народних обранців. "Мені просто приховувати нічого. Ті депутати, які ображаються на ЗМІ, припускаються помилки. Якщо ти стаєш публічною людиною, то ти ним є скрізь, усюди, в кожен момент часу. До цього потрібно спокійно ставитися", - говорить він.

Політичні погляди Царьова складно назвати безперечними. Проте з таких людей і складається Партія регіонів.

              фото з персонального сайту Олега Царьова

 

- Давайте розпочнемо з останніх розкладів в Партії регіонів. Перше - чи буде референдум? Друге - чи будуть вибори президента в один тур? Що про це говорять у вашій фракції?

- У нас у фракції говорять про те, що вибори будуть в два тури. І референдум може бути, може не бути - але навряд чи буде.

Якби парламент займав повністю неконструктивну позицію, потрібно було б щось робити. Тому що непрацюючий парламент під час світової кризи - це було б вже занадто. Але парламент працює.

- Наскільки взагалі зараз фракція єдина?

- По монолітності ми йдемо відразу ж після комуністів. У них ви бачите, яка дисципліна.

- Ну, усі говорять, що Льовочкін веде свою гру, донецькі - свою, "сім'я" взагалі знаходиться на вершині, а інші повинні підтримувати того ж Арбузова, який не працює з фракцією.  І кожен з олігархів намагається підтримувати не лише Партію регіонів.

- Усі групи впливу вже забезпечилися, усі "заклалися" в депутатський корпус, в усіх є депутати в парламенті. Питання, як вони поводитимуться. Група Рината Леонідовича, звичайно ж, сама збита у фракції. Вони тримаються разом, вони допомагають один одному.

- Скільки їх чоловік?

- У нас у фракції сім груп. Дві з них - це групи Ріната Леонідовича.

- А Льовочкін?

- Якоїсь спеціальної роботи він точно не проводить. Я не знаю жодну людину, яка б сьогодні мала сміливість збирати навколо себе якусь групу. Навпаки, є велика кількість депутатів, які не орієнтуються ні на кого. Так, вони орієнтуються на Федоровича, на губернатора, ще на якихось людей, але не на олігархів.

- Скільки цих людей?

- Багато. Одесити - практично всі. У нас в Дніпропетровську на Пінчука орієнтуються дві людини. Усі інші орієнтуються на Вілкула.

- А ви з Вилкулом в непростих стосунках? Ви стали депутатом усупереч його волі. Він навіть округ ваш перекроїв.

- Я б так не сказав. Мені розповідали, що на "здачі" у президента моя кандидатура проходила з коментарями Вілкула, що у мене такий рейтинг, який неможливо побити.

- Що означає "на здачі у президента"?

- Це коли кожен губернатор напередодні парламентських виборів захищав своїх кандидатів в депутати перед президентом.

- Стоп! Це взагалі  нормально, коли глава виконавчої влади відстоює якихось мажоритарників? Це адмінресурс!

- Губернатор при цьому є керівником партійної організації Партії регіонів.  Ну, такий у нас підхід. Можливо, це і неправильно. Але тут потрібно мати і певну сміливість. "Партія влади" повинна нести відповідальність за кроки, які робить влада, за стан справ в державі. Тоді все правильно: губернатор є керівником партії в області, партія не якось там збоку підкритиковує владу і намагається заробити свій рейтинг, а безпосередньо рейтинг партії - це рейтинг влади.

- Але підтримка губернаторами кандидатів - це і  називається "Адміністративний ресурс"!

- Так, це дає свої плюси і свої мінуси. Риски дуже великі. Пряма асоціація між владою і партією - це не завжди благо. Коли справи в державі йдуть вгору - це нормально. А якщо справи йдуть не дуже добре, то гарантовано у партії влади буде низький рейтинг.

- Як йдуть справи у нас в країні, як ви вважаєте?

- У нас справи йдуть не так погано, як могли б йти. Я взагалі вважаю, що у нас була ситуація, коли ми курс долара утримали тільки за рахунок жорсткої політики і вольових якостей того ж Арбузова, якого сьогодні багато хто лає.

Це був в чистому вигляді адмінресурс: хто скільки купуватиме доларів і за якою ціною. Адже це спрацювало. А інакше постраждали б усі люди, що живуть на Україні.

- Яка стеля амбіцій Вилкула, як ви думаєте, знаючи його з Дніпропетровська?

- Стелі амбіцій у нього немає.

- Тобто правда, що займається прем'єрською кампанією?

- Моя точка зору - він, цілком можливо, один з кандидатів на прем'єр-міністра. У нього є усі передумови. Він ефективний менеджер, представник найпотужнішої фінансово-промислової групи. Він був успішним губернатором Дніпропетровської області. Сьогодні він віце-прем'єр по найскладнішому напряму роботи уряду - комунальне господарство. Чом би і ні? Чом би йому не статі премо' єр - міністром?

У "БАТЬКІВЩИНІ" ГОТОВІ ГОЛОСУВАТИ ЗА РОСІЙСЬКУ МОВУ ЯК ДЕРЖАВНУ

- Ви в Партії регіонів вже 10 років. Вам не образливо, що старих партійців забувають, а нові люди, ставленики "сім'ї", починають партію ламати через коліно?

- Мені не це образливо. Мені образливе не те, що хтось зайняв якийсь пост. Дай Бог йому удачі. Мені образливо, що не усі передвиборні обіцянки, які давали, ми виконали. Та ж російська мова, економічний союз з Росією...

- З іншого боку, якщо ці обіцянки утілити в життя, ви розколете країну!

- Я так не вважаю.

- Тоді чому Янукович не утілює ці обіцянки?

- Напевно, таких, як я, не так і багато. Навколо президента є люди, які відстоюють іншу точку зору. Хтось ближче до центру ухвалення рішень, хтось дальший...

- Але у Партії регіонів просто немає голосів для державного статусу російської мови.

- Ви знаєте, до мене приходять багато представників інших фракцій, у тому числі Об'єднаної опозиції, які готові голосувати за російську мову як державну. Ви можете поговорити з дніпропетровськими депутатами від "Батьківщини", вони не приховують свою позицію.

- Павелко, Сергієнко, Дзензерский - ця група?

- Я знаю, що деякі з них заходили в "Батьківщину" з умовою вільного голосування по мовному питанням.

- Я не помінявся. Коли я перший раз обрався депутатом, проти мене балотувався замгубернатора, і губернатор жорстко працював, і уся вертикаль. На моїх плакатах під час моїх перших виборів був зображений зруйнований, а тепер відновлений пам'ятник Леніну, і там було написано: "Краще бути товаришами, ніж рабами". Тому я не міняв своїх підходів.

- Але для половини цієї країни Ленін є символом репресій, знищення цілих поколінь!

- У мене самого до нього неоднозначне ставлення. Але цей пам'ятник - даність поваги старшому поколінню. Людям, які усе життя працювали, були чесними, порядними і чиї ідеали викинули на смітник разом з країною. Викинули огульно, не розбираючись, що є хорошого, що поганого.

У мене досить хороший рейтинг для того, щоб деякі речі робити так, як я вважаю потрібним, і не озиратися на рейтинг.

- Але Леніна ви адже не вважаєте героєм цієї країни?

- Я не вважаю це втратою рейтингу - відновлення пам'ятника Леніну. Це був сигнал моєму виборцеві про те, що я такий же, як вони.

- А Сталіну не хочете пам'ятник відновити?

- У мене дуже складне відношення до Сталіна, тому що прадідусь був репресований при царській Росії, був засланий на Кавказ, там знайшов прабабусю-осетинку. Дідусь і усі його брати були білими офіцерами. Він усе життя провів в таборах. Закінчив в Жовтих Водах Дніпропетровської області, помер від раку.

- І ви при цьому відновлюєте пам'ятник Леніну. Це нормально? Ви не бачите тут логічної пастки?

- Ні. При усій складності ставлення до Сталіна, які взагалі критерії успішності керівника? Один з критеріїв - це те, що країна під час його керівництва збільшує свої межі. За часів Сталіна вона збільшувала межі. За часів Горбачова вона кардинально зменшувалася.

- Але Німеччина при Гітлері теж збільшила межі!

- Результатом діяльності Гітлера було зменшення кордонів Німеччини. Я розумію, що є і інші критерії - рівень життя людей, якісь економічні показники країни, стан суспільства. І тут до Сталіна, звичайно ж, дуже багато питань. Але є і речі, в яких він об'єктивно добився великих успіхів.

СУРЖИК ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ

- Російська мова стане другою державною при Януковичі?

- По-перше, моя точка зору, що Україна - батьківщина двох мов. Звідси пішла і російська, і українська. Наша українська в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях в сільських населених пунктах більше схожа на російську, ніж на українську. Взагалі було б правильно для того, щоб піти від мовної проблеми на Україні, вибрати мову, на якій говорять більшість населення і зробити його державним. У Україні це суржик. І два діалекти(російський і український) від суржику ствердити теж на державному рівні.

- Ви задоволені попаданням партії "Свобода" до парламенту?

- Я вважаю, це велика загроза для України.

- Хіба ви не відчуваєте, що в цьому є і ваша провина, оскільки, перегинаючи палицю з одного боку, ви привели до перегину з іншого боку?

- Я вважаю, що навпаки. Держава не реагувала і дозволила пройти до парламенту цієї фракції, яка проявляє себе в націоналізмі, межуючому з нацизмом, фашизмом.

- Навіщо ви б'єтеся в парламенті?

- А коли я бився?

- Регулярно. Наприклад, коли ратифікували "харківські угоди".

- Я вважаю, що в Севастополі має бути російський флот. І можу собі уявити, що було б з цим флотом, якби його передали Україні. Адже радянський торговий і річковий флот залишився Україні, і його сьогодні не існує. Як і не існує практично української армії.

 

- Але це взагалі нормально, що депутат українського парламенту захищає російську військову присутність в українському місті? І не просто захищає, а до крові б'ється за це в парламенті.

- Я вважаю, що це ненормально - коли депутати приносять шашки до парламенту і влаштовують бійню. Тим більше, ті депутати, які позиціонують себе як демократи. Мені не соромно за бійки у випадку "харківських угод", у випадку російської мови як регіональної. А інших випадків не було. Я не бився за те, щоб призначити когось міністром або прем'єром.

- До речі, це можна розцінити як прояв нелояльності до влади!

- Це - моя власна позиція.

- Як взагалі в Партії регіонів організовується бійка? Хто дає команду: треба йти у бій?

- Я не лише в парламенті опиняюся в епіцентрі. На моєму дні народження мені сказали: "Олег, де війна, там і ти". Але я бився тільки з депутатами, які порушували закон. Я ніколи не скривдив ні міліціонера, ні Даішника, на відміну від інших депутатів. Я не проявив свою силу тоді, коли люди мені не могли дати здачу.

Я займався самбо і добре уявляю, що дуже легко випадково убити людину. Тому я завжди дуже ретельно контролюю, щоб ні в якому разі сильніше не стукнути, ніж треба. Я взагалі у своєму житті тільки кілька разів бив з усієї сили.

- В яких випадках?

- Коли босяки на вокзалі побили двоюрідного брата у мене на весіллі, покололи обличчя кастетами. Чотири людини потрапили в реанімацію. Я ще був студентом, в 1989 році...

- А бажання піти битися з "Свободою" у вас немає? Коли вони кричать: "Українська"!.

- Я сміявся. Я їх тролив, виступав українською і  російською, отримував задоволення від цього.

- У вас є друзі серед "свободівців"?

- У нас є члени комітету, дуже грамотні хлопці, нормальні. Вони стукають, кричать, але підтримують усі закони, які ми зараз проводимо в земельних питаннях. Ми поставили завдання, щоб за рік, максимум за два процес землевідведення став нецікавим корупціонерам.

- А в цілому вам не образливо, що ви за ці три роки репутаційно перетворилися на забіяку?

- Ні, не образливо. Я вважаю, що бувають ситуації, коли чоловік, ким би він не був, хоч академіком, хоч професором, якщо війна - він повинен брати зброю і воювати. Таких ситуацій не так багато, але питання права наших виборців, моїх дітей говорити на своїй мові, вибирати свою віру, шанувати пам'ять героїв-предків - це коштує того, щоб їх права захищали.

У ПАРТІЮ РЕГІОНІВ ПРИХОДЯТЬ, ЩОБ МАТИ КОНТАКТ З ВЛАДОЮ, А НЕ ЧЕРЕЗ ІДЕОЛОГІЮ

- Багато говорять про те, що депутати від Партії регіонів невдоволені рівнем комунікації з урядом, з міністрами...

- У мене такого немає. З Колобовим у мене прямий зв'язок, мобільний. Я з будь-яким міністром, віце-прем'єром зустрічаюся впродовж 20-30 хвилин. Я заступник керівника фракції, я ходжу на Кабмін, я до нього прикріплений.

- Який Кабмін професійніший - попередній Азарова або нинішнього?

- Цьому Кабміну ще потрібно дати час. Арбузов під час кризи поводився дуже професійно, будучи главою Нацбанку. Зараз членам Кабінету міністрів бракує політичного досвіду. Вони не були депутатами, вони не знають, що таке парламент. А парламент - це компроміс. Це не підприємство. У парламенті потрібно обговорювати і домовлятися. Але я бачу, що таке розуміння потихесеньку приходить.

- Коли ви були депутатом перший раз, скільки разів ви бачилися з президентом Кучмою?

- Трохи. Це було те скликання, коли Кучма образився на Верховну Раду, на багато товаришів, яких він зробив і які перейшли в опозицію. Він образився на депутатів і перестав з ними зустрічатися.

- Ви хоч раз були у Януковича на прийомі?

- Ну, з днем народження поздоровляв. У мене було декілька випадків, коли я записувався на прийом до президента, але питання мої вирішувалися після зустрічі з Льовочкіним. Взагалі у мене зараз контакт з владою набагато більший за пряму, ніж за часів Кучми.

 

- Але Янукович же взагалі не зустрічається з депутатами. Чому так відбувається? Ви ж спілкувалися з Януковичем, коли він був лідером фракції?

- Так. Ми здзвонювалися практично щодня. Зараз він став президентом, у нього інші завдання. Я дуже задоволений своїм положенням. Я добре  проводив вибори, коли ми були в опозиції. Але зараз я б не хотів очолювати партійну організацію і проводити вибори з використанням адмінресурсу.

- Кілька років тому ви втратили контроль над Дніпропетровською областю. Вам було образливо?

- Мені було образливо не за себе. Дуже багато людей, які увійшли до Партії регіонів під час знаходження в опозиції, не знайшли себе в Партії регіонів після приходу до влади. Замість цього багато хто поприходив в партію не за ідеологічними мотивами, а для того, щоб потрапити в депутати, щоб мати зв'язки з владою. Я вважаю, що це помилка.

- Які шанси у Януковича переобратися на другий термін?

- Я вважаю, що усі шанси, щоб переобратися на другий термін. У нас сьогодні економічна ситуація складніша, ніж політична. Просто економіка так сильно не кричить, як політики. Вона страждає мовчки, тихо. Ви подивіться, вони(опозиція) не виграли жодного мера. Не змогли провести жодного нормально заходи "Вставай, Україна".

Юля правильно говорить - його потрібно припиняти, тому що воно стає смішно. Це - провал! І якщо в Партії регіонів невдоволені комунікацією з урядом, то серед опозиціонерів ще більше тих, хто невдоволений комунікацією зі своїми лідерами. І я упевнений, що після провалу акції "Вставай, Україна", після провалу позачергових виборів буде наступний сезон "тушкования".

- Хіба це нормально, коли знову ходить по парламенту валіза з грошима, і депутати знову переходять на сторону влади?

- Це ненормально, коли одні і ті ж політичні сили раз по раз набирають депутатів, які міняють свої політичні переконання. Мені здається, що лідери, які формували ці списки, повинні нести відповідальність.

- Хто найбільшу загрозу для Януковича складає на виборах президента?

- На мій погляд - Кличко. Він вже зараз не бере участь в деяких акціях разом з "Свободою". Я думаю, що ближче до виборів він ще більше дистанціюватиметься.

- Що буде з Тимошенко? Що, ви вважаєте, треба зробити в цій ситуації?

- Я не знаю, що треба робити в цій ситуації. Не я цю ситуацію створював для того, щоб приймати якісь рішення. Я дійсно не знаю, що робити. Ви хочете, щоб я себе поставив на місце Януковича або Тимошенко? Адже не ми приймаємо рішення. Точно не депутати Верховної Ради.

Я добре знаю Тимошенко. У мене хороші стосунки з її тіткою. Коли я керував Партією регіонів в Дніпропетровській області, ми вибудовували нормальні людські відносини.

- А чому ви ніколи не голосували за декриміналізацію її статей?

- Я не голосував за декриміналізацію її статей, та зате я був одним з депутатів, який в четвертому скликанні не голосував за зняття з неї недоторканості.

- А з Лазаренко які у вас були стосунки?

- Теж нормальні, хороші людські відносини. Ми постійно спілкувалися, коли він сидів під домашнім арештом в США в 2006 році.

- Він вам дзвонив?

- Так. Або я дзвонив, або він. Ми спілкувалися практично щодня. У нього була фракція "Громада" в обласній раді, він нею керував із США, і мені потрібно було, щоб ця фракція входила в нашу більшість. І я добився цього.

- До речі, це було незаконно. Адже ви не були в списку дозволених людей, з ким він міг зв'язуватися по телефону.

- Я нічого про це не знаю. Я просто набирав телефон, і мене з’єднували.

- А Янукович був в курсі цих контактів?

- Звичайно. Він ставився до цього нормально, тому що вони теж контачили. Я так розумію, що був складний період між Януковичем і Лазаренко, потім він закінчився, і в 2006 році вони вийшли на нормальні стосунки.

- Чому зараз Партія регіонів вішає на нього усіх дохлих собак?

- Ну чому "усіх дохлих собак"? Я цілком допускаю, що були вбивства. У нас в Дніпропетровську усі знають, що багато людей загинуло в той період. Щербань - це була не єдина жертва.

- Вас примушували платити долю Лазаренко?

- Ні, платили тільки ті, хто був з ним у бізнесі. Я пам'ятаю, як представники ЕЭСУ відкривали ногою дверей в податкову або на митницю, поки я скромно чекав черги в приймальні.

 

Джерело: http://www.pravda.com.ua

Ім'я:

Текст:
Введіть перевірочний код, зображений на малюнку: