Присяжнюк б’є антирекорди?

03.07.2013, 05:00:16

Незважаючи на бадьорі рапорти міністра Присяжнюка про рекордний врожай зернових цього року, насправді рекорду не буде. І врожаю, схоже, теж. І справа зовсім не в якихось природних катаклізмах. З погодою для зернових якраз все нормально. Справа - в Присяжнюці. І біда, завдяки його діяльності, торкнеться не тільки зернових, а й усього сільського господарства. Останні три роки діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства запам'ятаються безперервним жахом для всіх учасників сільськогосподарського ринку: виробників, зернотрейдерів, інвесторів та ін. Погіршилися всі без винятку показники роботи галузі. І за дивним збігом обставин, всі ці роки міністерство очолював Микола Володимирович Присяжнюк.

У всьому світі сільське господарство дотується державою. Але Мінагропрод держпідтримка галузі хвилювала не сильно. Так, в 2012 на пряму підтримку господарств витрачено лише 33% загального обсягу аграрного бюджету. Адже в 2007 р. ця частка становила 63%! Невже село за п'ять років встало на ноги і не потребує більш дотацій? Та й сам аграрний бюджет в минулому році став на 22% менше, ніж у 2011-му і обмежився 8,21 млрд.   грн.

Численні програмні документи («Зерно2015», законопроекти «Про державну підтримку сільського господарства в Україні», «Про ринок земель», «Про сільське господарство», стратегія «Рідне село» тощо) тільки створювали ілюзію ідеальної роботи   Мінагропроду.

Фахівці впевнені: ефективна система фінансового забезпечення аграрного сектора відсутня. Не проводиться діяльність у сфері спрощення системи оподаткування, робота над створенням ринку земель сільськогосподарського призначення. А це, між іншим, обіцянки з програм президента і Партії  регіонів.

У 2012-2013 маркетинговому році валовий збір зернових знизився на 20%. Міністерство звинувачує у всьому погодні умови і нарікає на вітчизняну зону ризикованого землеробства. Фахівці ж вважають, що втрат було б значно менше, якби підприємці впроваджували сучасні світові аграрні   технології.

Але з прямими іноземними інвестиціями (ПІІ) якраз і зле. Так, в 2012 баланс ПІІ склав мінус $ 35 млн. - абсолютний негативний рекорд в історії сільського господарства країни. Було побито «досягнення» кризового 2009 Однак сьогодні негативний баланс-2009 (мінус $ 10 млн.) для керівників галузі здається недосяжним успіхом. Зарубіжні інвестори чуйно реагують на зростання корупційної складової АПК.Аналогічно зросла недовіра до аграріїв з боку фінансових установ. Банки, незважаючи на надлишок грошової маси, бояться вкладати в село. Обіцянки міністерства впровадити систему компенсацій відсотків за кредитами для сільгоспвиробників виявилися лише   намірами.

Загроза продовольчої безпеки як ніколи реальна, і Верховній Раді пора б вже втрутитися в процес. До речі, термін «продовольча безпека» став широко використовуватися в лексиконі чиновників МінАПП в 2010. Його міркуваннями пояснювалося все - і прийняття нових нормативів, і введення експортних зернових квот. По суті, був створений інструментарій, за допомогою якого керівництво міністерства обгрунтовувало свої алогічні дії і створювало передумови для корупції в   галузі.

Антирекорди   побиті

За три роки «завдяки» діяльності МінАПП молочне стадо корів скоротилося майже на 10%. Це відбулося, переважно, через скасування компенсацій сільгоспвиробникам. Так, за даними Держстату в 2010 бюджетні дотації скоротилися на 82% (2,7 млн. грн.). А в 2011р. Кабмін взагалі скасував підтримку тваринників. В результаті експорт молочних продуктів у 2012 знизився більш ніж на 15%. (Не останню роль тут зіграла і затіяна чиновниками «сирна війна» з Росією). Навпаки - імпорт збільшився майже на 50% за підсумками перших п'яти місяців 2012  р.

Адже ще в січні-лютому 2010 р. експорт молочних продуктів з України зріс на 50% (до $ 72,2 млн.), а імпорт знизився на 130%. Зростання було здійснено за рахунок збільшення обсягів експорту сирів (на 23%) і молочної сироватки (в 2,9 рази), а також за рахунок підвищення експортних цін. Імпорт молочних продуктів у вказаний період знизився в 2,3 рази (до $ 10   млн.).

Фахівці відзначають, експортні програми МінАПП пишуться «в стіл». Євросоюзу продукція вітчизняного тваринництва та птахівництва нецікава, а ринки країн СНД ми теж стрімко втрачаємо. Україна докотилася до того, що щорічно експортує менше борошна (100 тис. т), ніж Росія і Туреччина на місяць!

Стрімко скорочується поголів'я великої рогатої худоби. Зате спалахують скандали навколо імпорту в країну неякісного м'яса. Про це повідомляли навіть центральні державні СМІ. В цілому ввезення м'яса на територію нашої країни збільшився майже в два рази. При цьому більше 53% - це бразильська яловичина, на низьку якість, а то й зовсім небезпеку для здоров'я якої, вказували багато фахівців. Експерти бачать прямий зв'язок фірм-постачальників з кабінетами МінАПП. Крім того, імпортоване м'ясо продавалося за заниженими цінами, підриваючи і без того слабкого вітчизняного виробника. Так у 2010р. «Українська м'ясна компанія» імпортувала більше 25 млн. т м'яса, «Агросоюз» всього за місяць діяльності - ще 3 млн. т. Більше 32,5 млн.т імпортувала «Гранд   ВН ».

Ще уряд Віктора Януковича почав знищувати рибні господарства. Але нинішнє керівництво АПК намагається перевершити попередників. Рибна флотилія практично зникла: склади в оренді, промислові рефрижератори списані. Сьогодні обсяги виробництва риби зменшилися на 12,9%, а імпорт сумнівної якості продукції   зростає.

Так і не змогли в МінАПП нічого нового придумати для виведення з кризи колись найбільш потужної галузі вітчизняного АПК - цукрової. Сьогодні заводи виробляють більше продукції (на 22%), ніж може спожити внутрішній ринок. Підприємства не можуть знайти збут і за кордоном, а про результати експортних потуг міністерства ми писали вище. Що буде далі? Продовжиться скорочення посівів цукрового буряка, зупинка цукрових заводів і зростання соціальної напруженості в регіонах, де ці підприємства є містоутворюючими підприємствами. З'явиться ще не один такий містечко, як Липняжка (Кіровоградська обл.), де після зупинки заводу люди покинули населений пункт і тепер у місті-примарі гуляє вітер у порожніх вікнах, та мародери розпилюють останні металоконструкції для здачі їх в   лом.

Мартиролог українського АПК можна продовжувати до нескінченності. А експерти вже зараз радять забувати про багатьох колись провідних галузях господарства - хмелярстві, садівництві,   виноградарстві.

Так, згубними для галузі стали норми Державного бюджету з фінансування на 2013р. Нагадаємо, відповідно до закону «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», 1,5% від продажу алкогольної продукції спрямовуються до спеціального фонду, з якого гроші розподіляються між господарствами і дають можливість компенсувати витрати на закладку нових насаджень. Але зібрані в минулому році кошти фонду були виплачені в незначній кількості (по суті, держава лише розрахувалося зі своєю кредиторською заборгованістю за 2011 у розмірі 279 668 тис. грн.). Держбюджет на цей рік і зовсім позбавив кошти від збору статусу спецфонду, що дає можливість використовувати їх не за   призначенням.

Під патронатом   міністерства

Все ж за останні три роки діяльності МінАПП домоглося певних успіхів. Спробуємо зрозуміти, в чому вони полягають. Тим більше, що час від часу в ЗМІ просочуються як великі аграрні скандали, так і відгомони кулуарних бесід держслужбовців, що ще не до кінця втратили совість.

Кажуть, міністр почав свою роботу у відомстві з тотальної кадрової зачистки, розставивши на ключових постах особисто відданих людей, здатних реалізовувати не державницьку політику, а відповідальні доручення. Так, тільки офіційна патронатна служба Миколи Присяжнюка налічує 25 осіб. І це на тлі оголошеної Президентом модернізації системи державного управління, що передбачає скорочення   штатів.

Більше того, відбувається постійна ротація середньої ланки управлінців. За даними ІА Ukraine Press (ukrainepress.ru), кожна посада в системі АПК має свою ціну, а торг стартує від $ 50 тис. Утім, сплачений внесок не гарантує спокійного життя. Як приклад наводиться Державна інспекція сільського господарства, яку лихоманить вже третій   рік.

Паралельно під крилом міністерства формується своєрідний холдинг, куди входять Аграрний фонд, Аграрна біржа, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», система сортовипробувальних станцій та інші підприємства. Діяльність цих структур вже отримала широкий резонанс не тільки в ЗМІ. Мова йде про закупівлі китайської гречки, про імпорт неякісного м'яса, про розподіл зернових експортних квот, про схеми із закупівлями цукру і т.   д.

Масштабність мислення МінАПП видно на прикладі історії створення Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ). Нагадаємо, структура організована на базі активів ДАК «Хліб України» відповідно до постанови Кабміну від 11 серпня 2010р. А вже 17 листопада 2011р. ДПЗКУ наказом Мінагропроду перетворена в публічне акціонерне товариство. «Ми запропонуємо цю компанію інвесторам», - більш ніж тонко натякнув тоді про майбутнє ПАТ міністр агрополітики Микола Присяжнюк. А враховуючи те, що 28 грудня минулого року корпорація отримала від Експортно-імпортного банку Китаю на закупівлю зернових $ 1,5 млрд., у співробітників ДПЗКУ з'явилося величезне поле для розгортання бурхливої   діяльності.

 

Колаж   «2000»

Межі   подяки

ІА Ukraine Press повідомляє, що для участі в програмі фінансової допомоги виробникам, розмір "подяки" чиновникам досягає 20% отриманих коштів. І, повідомляє джерело, тільки за 2011 обсяг ринку даних послуг склав 500млн. грн, за 2012 - близько 300млн. грн. Схема вкрай проста. Міністерство саме вирішує, які підприємства будуть отримувати дотації. Зрозуміло, з усіма учасниками попередньо проводяться співбесіди, в ході яких відбувається досягнення усних домовленостей. Потім відбувається перерахування першого траншу. Якщо розрахунок не проводиться, то про подальшу співпрацю мова вже не йде, йдеться в матеріалах   ІА.

Дана схема безпечна для вищого керівництва, оскільки чорнову роботу виконують регіональні начальники структурних підрозділів. Кажуть, саме за це в січні 2012 був узятий під варту начальник головного управління АПК в Донецькій обл. Іван Пащенко, який отримав 1,5 млн. грн. за нарахування бюджетної компенсації комерційному   підприємству.

Цікаво, що за підсумками 2011р., Залишилося близько 470 млн. грн. кредиторської заборгованості за основними програмами фінансової допомоги сільгоспвиробникам. Це означає, що ряд підприємств все одно не отримали грошей, хоча і були проведені необхідні узгодження і зібрані всі документи. Мінагропрод просто не подбало про своєчасне погодження документів з міністерствами економіки, фінансів і казначейством. У 2012 р. ця цифра зросла до 850 млн. грн., тоді як в 2010 вона становила менше 80 млн. грн. За останні ж три роки МінАПП не встигла скористатися бюджетними коштами на суму майже 2,5 млрд.грн. Причина - після кадрової чистки в міністерстві не залишилося фахівців, здатних вчасно і якісно готувати відповідні документи на виділення   засобів.

Чиновники Державної інспекції сільського господарства встановили контроль над сертифікацією якості зерна та продуктів переробки. ІА Ukraine Press пише, що «якась комерційна структура, що виконує роль посередника, залишала на рахунках від 4 до 16 грн. за кожну інспектується тонну (загальна сума по країні становить близько $ 8 млн..). Окремий напрямок - сертифікація зернових складів. Для того щоб нормально пройти процедуру, власникам зерносховища доводилося викласти по $ 2 за тонну обсягу елеватора, який проходив сертифікацію ». (Ємність елеватора від 15 тис. т до100 тис. т. -   Авт.). Підсумок - прямі втрати для виробників склали 6 млрд. грн., Країна втратила лідируючі позиції в експорті ячменю та пшениці.

Серед інших дохідних для чиновників статей експерти називають діяльність насіннєвої (приносить близько $ 13 млн. на рік) і земельної (до $ 15 млн.) інспекцій. Не гидують і цілком рейдерськими схемами захоплення земель державних підприємств АПК. Так в 2011 отримав розголос скандал з Харківським національним університетом

ім. В. Докучаєва. Нагадаємо, університет передав свої сади, ліси та земельні угіддя двом приватним підприємствам, і незабаром доведений до банкрутства. В результаті ділянки загальною площею 57,18 га передали у власність деяких громадян безкоштовно, а один наділ (19,2 га) орендувало звалище. Керівник Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств перший віце-прем'єр Андрій Клюєв заявив, що директор установи «не міг діяти одноосібно, без прикриття з боку відповідальних осіб у відповідному міністерстві». Звернення передано на розгляд   Генпрокуратури.

«За аналогічною схемою приватизований Державний інститут метрології та стандартизації Одеської області. А сума відкату за відповідний підпис заступника міністра склала $ 1 млн. », - повідомляє Ukraine  Press.

Не дають спокою чиновникам землі Національної академії аграрних наук. За інформацією порталу «Новобудова» (novostroyka.dp.ua), саме Академія аграрних наук є найбільшим землевласником у складі НАНУ - тільки зі структури ААН в останні роки незаконно вивели близько 200 тис. га сільськогосподарських   угідь.

Наприклад, в лютому Вищим господарським судом України залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову Генпрокуратури в інтересах держави. Суд визнав недійсними розпорядження Смілянської районної державної адміністрації, прийняті в 2010-2011рр. про вилучення із землекористування державних дослідних господарств «Черкаське» і «Еліта», підлеглих ААН, земельних ділянок загальною площею майже 600 га вартістю понад 6,8 млн.   грн.

Ukraine Press повідомляє, що в сферу інтересів МінАПП, в якості об'єктів майбутньої приватизації потрапили держпідприємства «Масандра», «Інкерман» та «Качинское» (АРКрим), «Великолазівському» (Закарпаття) і «Виноградівське» (Запоріжжя), «Лазурне» ( Кривий Ріг), «Райагропроменерго» (Кіровоградська обл.) та ін Розпочато передприватизаційна підготовка заводів шампанських вин - харківського, севастопольського та новосвітського. До речі, цього тижня «2000» отримали листа від робочих харківського про проблеми, з якими сьогодні зіткнулося   підприємство.

Не можна не згадати і введення квот на експорт зернових у 2012 р. Мораторій, який у портах країни, змушує підприємців платити за зберігання тонни пшениці 12,5 грн. на день і $15 за тонну - просто за дозвіл експорту зерна. І це без урахування зборів з боку фітосанітарної і карантинної інспекції, повідомляє Ukraine Press. Зауважимо, що середній заробіток зернотрейдера становить приблизно $ 7-10 за тонну.

Сьогодні розмови про тяжке становище у вітчизняному АПК перестали бути прерогативою опозиції. Про це вже кричать навіть усередині партії влади. Інстинкт самозбереження підказує керівникам держави єдиний правильний вихід з ситуації, що склалася. Це підтверджують окремі рішення судів про скасування більш ніж сумнівних рішень щодо відчуження земель державних підприємств і кримінальні переслідування чиновників в регіонах. Але аграрії сподіваються, що Адміністрація Президента, Генпрокуратура та Радбез підуть далі і більш уважно вивчать діяльність профільного міністерства. До речі, кажуть, що до початку передвиборної кампанії 2015 влада повинна буде посадити кілька високопоставлених корупціонерів з власних рядів. Схоже, що Микола Присяжнюк ідеально підходить для початку такої  «Зачистки».

Ігор Ігнатьєв,  для «ОРД»

Джерело: www.ord-ua.org

Разом з цим читають: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна інспекція сільського господарства, Вищий господарський суд України, Генеральна прокуратура України, Смілянська районна державна адміністрація.

 

Ім'я:

Текст:
Введіть перевірочний код, зображений на малюнку: