RSS Feed
Пакуємо валізи: навіщо Ахметов переводить ГЗК в \"МЕТІНВЕСТ\"?
10.07.2013, 05:34:36
Рінат Ахметов. Фото Дмитра Ларіна
Наприкінці минулого тижня на фондовій біржі ПФТС сталося кілька трансакцій з великими пакетами акцій Північного ГЗК, Центрального ГЗК та Інгулецького ГЗК.
Всі ці гірничо-збагачувальні комбінати контролюються найбагатшою людиною України - Рінатом Ахметовим.
У грошовому вираженні мова йде про операції на суму 4,45 млрд грн (більше 557 млн ??дол) з цінними паперами ПівнГЗК, 2,3 млрд грн або 288 млн дол - з акціями ЦГЗК, і 0,83 млрд грн або близько 104 млн дол - з акціями ІнГЗК.
Угоди на настільки величезні суми пройшли між своїми.
У понеділок "Метінвест" офіційно заявив, що консолідував 99,5% статутного капіталу Центрального ГЗК, 78,3% статутного капіталу Північного ГЗК, 85,6% статутного капіталу Інгулецького ГЗК (3,1% акцій отримані від групи "Смарт"), 51% статутного капіталу "Запоріжкоксу" і 69,9% статутного капіталу "Донецьккокса".
Чудова четвірка
Всі три гірничо-збагачувальних підприємства підконтрольні Рінату Ахметову і його компаньйонам по "Метінвесту" - Вадиму Новинському та Володимиру Бойко. Комбінати постачають залізорудною сировиною металургійні підприємства групи.
За даними компанії, завдяки вертикально-інтегрованої моделі і значним запасам ресурсів, "Метінвест" в два рази перекриває потреби заводів в залізорудній сировині для виробництва сталі.
Котрий рік на частку трьох гірничо-збагачувальних комбінатів припадає більше половини сукупного прибутку всього холдингу СКМ, у той час як металургійні активи групи генерують збитки, отримані штучно за рахунок покупки власної руди про завищеними цінами.
"Мова йде про внутрішньохолдингові операції. А провели їх через біржу для того, щоб показати необхідну вартість та підтвердити її для податкової", - говорить експерт гірничо-металургійних ринків Олександр Макаров.
Власники вирішили консолідувати залізорудний бізнес в рамках однієї компанії - "Метінвест".
"Оскільки розмір пакетів акцій у вільному обігу гірничо-збагачувальних комбінатів не перевищує 0,5%, дані операції відбувалися з участю основних акціонерів - компаній" Метінвест "і материнського холдингу СКМ. Ми розцінюємо ці трансакції як крок СКМ до консолідації акцій гірничо-збагачувальних комбінатів під крилом "Метінвесту", - відзначає аналітик інвесткомпанії Eavex Capital Іван Дзвінка.
За даними Eavex Capital, на кінець 2012 року у власності "Метінвесту" знаходилося 63,3% акцій Північного ГЗК і 76% акцій Центрального ГЗК. При цьому СКМ володіла 36,2% акцій Північного ГЗК і 23,5% акцій Центрального ГЗК.
До трьох комбінатів можуть приєднати і четвертий актив - Південний гірничо-збагачувальний комбінат. ПГЗК не ввійшов в угоду, проведену у 2007 році, за підсумками якої Ахметов отримав залізорудні активи Новинського, а Вадим Владиславович став співвласником компанії "Метінвест" - 23,75% акцій.
30 квітня 2013 Комісія із захисту конкуренції Сербії дозволила Metinvest BV купити 100% кіпрської Trosilia Holdings Limited. У рішенні комісії йдеться, що Metinvest BV отримає опосередкований контроль над часткою в Південному ГЗК.
За даними Forbes, за два місяці до рішення антимонопольного відомства Сербії "Метінвест" почав також переговори про придбання частки "Євразу".
"Логічно припустити, що" внесення "міноритарних пакетів СКМ у Гоках і коксохімів в структуру" Метінвесту "і намір приєднати пакет ІнГЗК і ПГЗК Новинського до" Метінвесту "- наслідок домовленостей між двома основними акціонерами гірничо-металургійного холдингу, в основі якого - консолідація гірничорудних активів під одним початком ", - каже Дзвінка.
Єдиний момент - яким буде внесок третього акціонера "Метінвесту" - Володимира Бойка, колишнього власника ММК ім. Ілліча. Завод перейшов під контроль Ахметова в результаті історії, що дуже нагадує рейдерське захоплення.
Зараз Бойко володіє 5% акцій холдингу. Якщо він не внесе "кеш" або певні активи, його і без того символічна частка буде розмита.
Переваги єдиної структури
Що дасть консолідація сировинних підприємств Ахметову і його партнерам? Перш за все - популярність. Монополія Ахметова в одному з найпотужніших сегментів економіки нарешті стане очевидною навіть для Антимонопольного комітету.
"Якщо чотири гірничо-збагачувальних підприємства опиняться під крилом" Метінвесту ", це означатиме, що компанія консолідує у своїх руках близько 70% усього виробленого в Україні залізорудної сировини", - вважає віце-президент консалтингової компанії RCG AG Олександр Сірик.
За його словами, у світі така ситуація досить поширена.
"Залізорудної галузі притаманна висока ступінь консолідації, це ринок великих інтегрованих гравців. Металургійні гіганти також прагнуть забезпечити себе сировинними активами. Металургійний бізнес - капіталомістке виробництво, вкладення в який не окупаються протягом декількох років", - зазначає Сірик.
Однак АМКУ напевно не вдарить пальцем об палець навіть у настільки кричущий випадок законного оформлення "неіснуючої" монополії.
Справді, хто може поскаржитися до Антимонопольного комітету України?
Хіба що підприємства корпорації "Індустріальний союз Донбасу", які залежать від поставок залізної руди, виробленої українськими ГЗК. Але щось підказує, що Сергій Тарута, який є офіційним головою ІСД, не стане цього робити - занадто багатьом він зобов'язаний власникові "Метінвесту".
Чи змінить щось перекладання активів з однієї кишені в іншу з точки зору оподаткування? Минулого тижня Кабмін домігся прийняття в парламенті закону "Про трансферному ціноутворенні".
Цей закон, зокрема, покликаний виявляти схему виведення прибутку з металургійних підприємств Ахметова на його ж ГЗК. Податківці враховували б це як єдине ціле і вимагали б платити податки.
Можливо, цей закон став ще одним приводом для включення ГЗК та коксохімів до складу "Метінвесту". Все одно процес розширення бази оподаткування неминучий - так потрібно хоча б отримати вигоду від того, що вимагає Кабмін.
Перш за все, включення нових активів дасть зростання капіталізації холдингу - його сукупної вартості. Це означає, що "Метінвест" коштуватиме дорожче, а значить, зможе залучати ще більший обсяг кредитів "під заставу".
Більш прозору схему власності також легше презентувати іноземним інвесторам, стверджують експерти.
"У компанії давно збиралися удосконалити структуру володіння акціями. У підсумку" Метінвест "володітиме повними пакетами і демонструвати інвесторам чітку структуру" холдинг - субхолдинг - підприємства ", - говорить Макаров.
Після приватизації багато українських підприємств отримали кількох власників, які далеко не завжди налаштовані на мирне співіснування.
"Розмита структура власності оцінюється іноземним інвестором як стратегічний і операційний ризик. Це насторожує, якщо мова йде про українські компанії, адже є свіжі приклади протистоянь акціонерів Ferrexpo і Криворізького залізорудного комбінату", - розповідає Сірик.
Ось про які випадки нагадує експерт.
У грудні 2011 року компанія Ferrexpo, що володіє Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом і належить Костянтину Жеваго, повідомила про подачу до Верховного суду Великобританії позову проти кіпрської Gilson Investments (пов'язана з VS Energy Олександра Бабакова) щодо спору навколо пакету акцій Полтавського ГЗК.
Gilson Investments наполягає, що її 40-відсотковий пакет незаконно розмили в процесі декількох додаткових емісій. Хто розмив? З подальшого розвитку подій стало ясно, що не обійшлося без Ігоря Коломойського.
У компанії Жеваго раніше стверджували, що їх противники займаються банальним здирництвом - 40% Ferrexpo у 2012 році оцінювали 1 млрд дол.
Зараз справа розглядається в українських судах. Ймовірно, Жеваго зможе відстояти свою компанію, але в кожному річному звіті Ferrexpo, який читають її кредитори та акціонери, в розділі про юридичні ризики публікується згадка про цю суперечку.
Інший приклад стосується Криворізького залізорудного комбінату. Навесні 2013 року Віктор Пінчук подав позов до Високого суду правосуддя в Лондоні проти бізнесменів Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського.
Як повідомило британське видання The Times, власник "Інтерпайпу" звинуватив Боголюбова і Коломойського в тому, що вони не виконали контрактні зобов'язання та зобов'язання довірчого управління акціями КЗРК. Якщо Пінчук виграє спір, то зможе претендувати на 1,1-1,2 млрд дол.
Як оцінять ці перспективи кредитори "Метінвесту", який нарівні з представниками групи "Приват" володіє акціями КЗРК? Це велике питання. У даному випадку переклад нових активів до складу "Метінвесту" створить свого роду "подушку" на випадок перемоги Пінчука.
Як видно, акції часто стають предметом спору. Якщо це акції надцінних підприємств, то їх варто убезпечити і в максимально вигідному варіанті представляти кредиторам та інвесторам.
Чи будуть кусати лікті міноритарії
Чітка і відполірована структура власності "Метінвесту" не тільки заспокоїть кредиторів та інвесторів, а й, можливо, призведе до інших наслідків.
"Зміняться грошові потоки всередині холдингу. Раніше частина дивідендів, що виплачуються госптовариствами, отримували і компанія СКМ, і компанія" Метінвест ", - говорить Макаров.
На загальних зборах в квітня 2013 року акціонери трьох гірничо-збагачувальних комбінатів - Північного ГЗК, ЦГЗК і ІнГЗК - вирішили залишити весь прибуток у розмірі 9 млрд грн у розпорядженні підприємств.
"Дивіденди не виплатили навесні, щоб не ділити їх між міноритаріями, СКМ і" Метінвестом ". Можливо, у серпні-вересні відбудуться позачергові збори акціонерів, де буде прийнято рішення про виплату дивідендів. Тоді основну суму дивідендів отримає" Метінвест ", - говорить Сірик .
За словами експерта, згідно закону "Про внесення змін до Податкового кодексу (№ 5083-VI)", фізособи, які отримують дивіденди, джерело яких знаходиться не в Україні, замість 15% (17%) прибуткового податку платять лише 5%.
А керуючі корпоративними правами компанії кожного члена тріади власників "Метінвесту" зареєстровані за кордоном.
Додаткова вигода "Метінвесту" полягає в тому, що за кілька місяців, що минули з часу квітневих подій, багато міноритарних акціонерів продали свої акції.
Розчарувавшись у невиплаті дивідендів, вони голосували проти одного з пунктів порядку денного, що дало їм підставу продати свої акції "Метінвесту" за ціною, яка існувала на момент дати оголошення зборів. ПівнГЗК викуповував акції з 8,626 грн за штуку, а ЦГЗК - по 7,256 грн за штуку.
Колишні міноритарії стверджують, що свої зобов'язання структури "Метінвесту" за процедурою викупу виконують. "Але якщо дивіденди все ж виплатять ближче до осені, то ті, хто продав акції мажоритарному акціонерові, програють. На можливої ??новини про виплату дивідендів акції зростуть у ціні", - відзначає Дзвінка.
Чи був цей процес спланований? Чи був він хоча б передбачуваний для "Метінвесту"? Цілком імовірно, що так. Бути міноритарним акціонером в Україні - безперечно "вигідно". Навіть міноритарієм у Ахметова.
Джерело: www.epravda.com.ua
Разом з цим читають: Партнер Ахметова Колесніков також не вірить у перемогу Януковича? Тихенько збираємось і швидко віпаровуємось
Вчасно втікти: Рінат Ахметов продав частку у винному бізнесі
